Про жимолость їстівну чули майже всі, але не так багато людей в Україні вирощують її у себе в саду. І даремно. Адже цей листопадний кущ не лише симпатично виглядає, а й дає дуже корисні плоди. Вони дозрівають ще до кінця весни, стаючи одними з перших «ласощів» сезону. Цікаво, що смаком жимолость одночасно нагадує лохину, чорницю, брусницю, чорну смородину та навіть полуницю. Рослина невибаглива, стійка до хвороб, не потребує складного догляду — тож посадити її можна і просто з цікавості. А як це буде любов із першої ягоди?..
Користь ягід жимолості їстівної
Жимолость їстівна (Lonicera edulis) та жимолость синя (Lonicera caerulea) належать до того ж роду, що й жимолость звичайна (Lonicera xylosteum). Проте якщо у останньої плоди червоні та отруйні, то у їстівних видів вони темно-сині з сизим восковим нальотом. На 80–90% ягоди жимолості складаються із води, але їхній соковитий червоно-фіолетовий м’якуш насичений корисними речовинами: в ньому понад 40 хімічних елементів — у тому числі магній, калій, кальцій та йод.
100 г ягід містять 35–70% добової норми вітаміну С та 30–40% — вітаміну К. А ще у їхньому складі багато поліфенолів: до 1800 мг на 100 г — і це «підвищує» садову ягоду до рівня суперфудів. Плоди жимолості:
-
знижують ризик запальних процесів у організмі;
-
сприяють зміцненню імунітету, не допускають ГРВІ;
-
забезпечують профілактику атеросклерозу, інфаркту, інших серцево-судинних захворювань;
-
відіграють важливу роль у запобіганні деменції, хвороби Альцгеймера, дегенеративних процесів мозку;
-
підвищують якість засвоєння заліза та рятують від анемії;
-
позитивно впливають на стан шкіри, шлунково-кишкового тракту, кісток;
-
покращують пам’ять та загальне самопочуття.
Жимолость дозволено їсти діабетикам, оскільки вміст цукру тут невисокий — 5–8 мг на 100 г (тоді як у популярнішій чорниці — 10–15 мг). «Безпечна» і калорійність ягід: 30–40 кКал на 100 г не зіпсують дієту та не спровокують різкий приріст на вагах.
Найкращі сорти жимолості
Як показує практика, в Україні найкраще вирощувати вітчизняні та канадські сорти. Перші виводились спеціально для нашого клімату — часто на основі морозостійкої та невибагливої камчатської жимолості (Lonicera caerulea L. var. kamtschatica). Найвдаліші українські сорти:
-
Alicia (Алісія) — плодоносить у червні, дає 1,5–2 кг ягід із дорослого куща. Смак — свіжий та солодкий, із легкою кислинкою;
-
Spokusa (Спокуса) — плодоносить у червні–на початку липня, дає 1,5–3 кг ягід із куща. Виділяється ідеальним десертним смаком із медовими нотками.
Канадські сорти добре приживаються, бо легко переносять весняні коливання температур і не бояться ні спекотного літа, ні зимових морозів. Вони урожайніші українських та формують масивніші ягоди. Серед «канадців» популярні:
-
Аvrora (Аврора) — плодоносить із кінця червня і майже весь липень, дає з куща до 6 кг солодкувато-кислих ягід. Вони непримхливі у зберіганні та транспортуванні, але через розтягнутий період дозрівання до 5% плодів не встигають поспіти на момент збору;
-
Boreal Blizzard (Бореал Блізард) — плодоносить із другої половини червня та дозволяє зібрати з куща до 3,5 кг ароматних ягід. Проблема сорту — погана транспортабельність, особливо якщо плоди дуже стиглі;
-
Boreal Beauty (Бореал Бьюті) — плодоносить із другої половини липня та майже до кінця серпня, даючи до 6 кг урожаю із куща;
-
Giant's Heart (Серце гіганта) — плодоносить із середини червня до середини липня, даючи до 5 кг ягід із куща;
-
Blue Treasure (Блю Треже) — плодоносить з початку червня до середини липня, даючи до 4 кг ягід з куща.
Окремо варто згадати бакчарські сорти жимолості (Гордість Бакчару, Бакчарська ювілейна, Дочка велетня, Бакчарський велетень, Захоплення тощо). Вони характеризуються смачними великими плодами, але не завжди добре себе почувають в умовах українського клімату — особливо у південних областях. Спекотним літом ці сорти страждають сонячними опіками, а через дефіцит вологи жимолость схильна давати дрібніші та не такі солодкі ягоди, ніж очікується.
Як садити жимолость (та чому одного куща недостатньо)
Жимолость потребує перехресного запилення для формування ягід. Тому поряд неодмінно мають рости 2–3 сорти, у яких збігаються терміни цвітіння.
Розташовують кущі на дистанції 1,5–2 м. Загалом схема проста:
-
викопати яму розміром 45х45х45 см;
-
до половини засипати лунку родючим субстратом;
-
помістити саджанець (кореневу шийку заглибити на 4–8 см, якщо ґрунт важкий — на 2–3 см);
-
засипати субстратом, утрамбувати, рясно полити.
Для субстрату готують суміш: дернова земля + перегній + пісок у пропорції 3:1:1. Також на кожну лунку додають 70 г нітроамофоски (або 50–80 г суперфосфату + 40–50 г калійної солі) та 5–7 кг гною.
Коли садити жимолость їстівну
Жимолость садять восени або весною. Враховують, що:
-
рослина дуже рано починає розвиватись, тож навесні її садять одразу після танення снігу;
-
восени намагаються посадити кущ за 3–4 тижні до заморозків.
У перші роки після посадки плодоношення скромне. Повною мірою урожайність жимолості розкривається на четвертий-п’ятий рік.
Де краще садити жимолость їстівну
Жимолості потрібна освітлена ділянка, захищена від протягів. Допустима розсіяна напівтінь.
Ідеальний ґрунт — пухкий родючий суглинок із рН 5,5–7. Закислену землю попередньо «лікують» доломітовим борошном, супіщану — удобрюють перегноєм. Жимолость погано приживається на щільних глинистих ґрунтах, а також не любить перезволожених низин.
Як доглядати за жимолостю: підживлення, полив, обрізка, зимівля
Як підживлювати жимолость
Якщо в лунки був доданий перегній та інші добрива, підживлення розпочинають аж через 2 роки після посадки.
Ранньою весною вносять аміачну селітру або нітроамофоску (15–20 г/м2). Перед цвітінням застосовують комплексне мінеральне добриво (20–30 г/м2), а у першій половині вересня вносять калійне добриво. Також восени можна проводити підживлення наступною сумішшю: 40 г подвійного суперфосфату + компост.
Як поливати жимолость
Жимолость поливають так, щоб не допустити пересихання ґрунту. У хмарну погоду — раз на 1–1,5 тижні, у спекотну — раз на 2–3 дні. Для збереження вологи рекомендується замульчувати ділянку соломою, травою, компостом: це зменшить потребу в поливах.
Як обрізати жимолость
Із третього року після посадки проводять санітарну і формувальну обрізку. Восени видаляють дуже тонкі гілочки (товщиною з сірник) та нижні пагони, що ростуть вниз. Також гілки, які ростуть вниз, обрізають у верхньому ярусі — але їх не повністю зрізають, а лише вкорочують до першої бруньки.
Як зимує жимолость
Жимолость витримує морози до –45°С, тож в Україні вона може зимувати без укриття.
Загалом із цією непримхливою культурою проблем не виникає навіть у новачків. Головне — дати шанс ягодам: їхній смак спочатку здається дещо незвичним, але дуже швидко він стає улюбленим!
