Осінь — пора з неймовірним потенціалом для майбутнього врожаю. Адже хоча світловий день скорочується, в саду вирує життя. Саме в цей час шкідники влаштовуються на зимівлю — і якщо не позбутись їх зараз, навесні вони почнуть розмножуватись з новою силою. Те ж саме стосується й патогенних мікроорганізмів, які чекають теплого сезону, щоб запустити наступну хвилю хвороб. Тому викорінююча осіння обробка — це один із найефективніших методів захисту дерев і кущів від комах та інших «неприємностей».
Найпроблемніші місця в саду (тут зимують шкідники)
Шкідники та патогени невибагливі й знаходять прихисток на зиму практично усюди. Їхні улюблені місця:
-
ґрунт під чагарником або деревом;
-
мульча, опале листя, інші рослинні рештки;
-
муміфіковані плоди на гілках;
-
бруньки (під лусочками, біля основи);
-
тріщини та щілини кори.
У землі ховається значна частина шкідників, у тому числі — довгоносики, пильщики, малиновий жук, колорадський жук, личинки хруща, лялечки совки… Проте не менша кількість комах часто так ніколи й не покидає плодових культур:
-
щитівка яблунева відкладає яйця, що зимуватимуть на стовбурах і гілках;
-
яйця п’ядуна зимового перечікують холодний сезон біля основи бруньок на гілках яблуні, груші, сливи та інших плодових;
-
сливова і яблунева плодожерки зимують у формі гусениць, захищених павутинними коконами, — їх можна побачити під відсталою корою, у її тріщинах;
-
запліднені яйця попелиці яблуневої залишаються біля основи бруньок на молодих гілочках;
-
яйця кліща плодового чекають весни на гілках — особливо їх багато у розгалуженнях, біля основи кільчаток та плодух;
-
запліднені самиці павутинного кліща перебувають у тріщинах кори яблуні, груші, сливи, абрикоса, персика, смородини;
-
яйця малинової галиці зимують під корою молодих пагонів.
Тому важливо не лише прибрати восени сад та город, а й обробити дерева та кущі. Препарати в цей час дають кращий ефект, ніж весною: бо є шанс порушити цикл розвитку шкідників. Частина помре сама по собі у кінці сезону, частина знищиться інсектицидами — і популяція зменшиться.
А обробка фунгіцидами дозволяє без стресу для рослини вбити патогенні бактерії та грибки (адже більше немає ризику пошкодити бруньки, листя, плоди). Таким чином знижується інфекційне навантаження, і весною дерева-кущі стають менш вразливими для комах.
Коли проводити викорінюючу обробку восени
Викорінюючу обробку проводять після опадання листя. В цей період метаболічна активність багаторічників сповільнюється, гілочки дерев’яніють, покривні луски бруньок змикаються та твердішають. Поступово припиняється сокорух — і обробка стає безпечною для рослини.
День для неї має бути:
-
сухим, без дощу та інших опадів;
-
тихим, безвітряним;
-
з бажаною температурою повітря +3…5°С (але не вище +10°С, бо тоді ще можливий сокорух).
Нормальний період для викорінюючої обробки — кінець жовтня–перша половина листопада. Допускаються нічні заморозки.
Існує варіант обробки препаратами по ще не опалому листю. У такому випадку шкідники та патогени «згорають» разом з листками.
Як підготуватись до викорінюючої обробки
Підготовка ділянки, по суті, є комплексом профілактичних заходів, що дозволяють механічно зменшити популяцію шкідників та концентрацію патогенів. Тобто виконувати ці дії потрібно навіть у випадку, якщо обробка препаратами не планується! Після збору врожаю необхідно:
-
зірвати/струсити всі муміфіковані плоди;
-
очистити дерева старше 7–8 років від лишайників і кори, яка відшаровується;
-
прибрати опалі плоди та інші рослинні рештки з ділянки;
-
перекопати пристовбурове коло на глибину 10–20 см.
Аби зробити обробку ефективною та безпечною, слід використовувати обприскувач та носити засоби індивідуального захисту. Ті ж рукавички можуть здатись «дрібницею», але вони не допустять опіків від крапель їдкого розчину.
Дієві препарати для осінньої викорінюючої обробки
-
для черешень, вишень, слив, абрикос, персиків готують розчин 30 мл на 10 л води — це дасть захист від справжніх та несправжніх щитівок, листоблішок, кліщів, попелиць, молі, листовійок, а також від надокучливих захворювань (моніліозу, парші, інших плямистостей);
-
для яблунь та груш готують менш концентрований розчин — 20 мл/10 л, але хвороби та шкідники вражаються ті самі;
-
для винограду також достатньо концентрації 20 мл/10 л, проте у цьому випадку «Брунька» потрібна для захисту лози від кліщів і червця, від мілдью та оїдіуму.
-
яблуневий сад «рятується» від плодової гнилі, парші, борошнистої роси;
-
виноград — від оїдіуму, мілдью, сірої гнилі, чорної плямистості.
-
для яблунь — від моніліозу та парші;
-
для винограду — від мілдью, антракнозу;
-
для черешні, вишні, сливи, груші, інших зерняткових та кісточкових — від бактеріозу, кокомікозу, кучерявості листя.
-
30В — це мінерально-масляна емульсія на основі нафтопродуктів, яка тримається на поверхні до 2–3 тижнів;
-
30Д — це рослинно-масляна емульсія, яка залишається на поверхні кілька місяців.
Брунька
Брунька поєднує властивості інсектицида, акарицида та фунгіцида — тобто бореться і з зимуючими формами шкідників, і з хворобами. Охопити можна всі популярні плодові культури:
Важливо! Обробка Брунькою проводиться по листу — тобто до його опадання.
Медян Екстра
Мідьвмісний фунгіцид Медян Екстра бореться зі збудниками бактеріальних та грибкових захворювань (антракноз, фітофтороз, бура плямистість, септоріоз, бактеріоз тощо). 20 г препарату розводять у 5–10 л води — і отримують розчин, якого достатньо для обробки однієї сотки. Найбільшу ефективність препарат демонструє на яблунях та винограді:
Біошок
Мідьвмісний фунгіцид Біошок складом нагадує Медян Екстра й, по суті, є його аналогом (обидва препарати створені на основі хлорокису міді). Але Біошок розводять у більшій концентрації — 30–40 г на 8–10 л води на сотку. Препарат застосовується:
В Україні Біошок зареєстрований саме як фунгіцид для яблунь — але практика показує, що можна виходити за межі цих рамок.
Зверніть увагу! Біошок дає найкращий ефект у поєднанні з інсектоакарицидом Препарат 30Д або Препарат 30В. Рецепт суміші: 40 г Біошоку + 235 мл Препарату 30Д (30В).
Препарат 30В та Препарат 30Д
Препарат 30В — це контактний інсектоакарицид, що чудово розкривається в поєднанні з мідьвмісними фунгіцидами (Біошок, Медян Екстра). У такому випадку збільшується біологічна ефективність та тривалість дії фунгіцидів: вони повільніше окислюються та не так швидко змиваються з поверхні.
Проте застосовувати Препарат 30Д можна і як самодостатній засіб для осінньої обробки — від щитівок, псевдощитівок, попелиць, листовійок, медяниць, червців, кліщів та ін. Обидва засоби утворюють плівку, яка порушує повітряно-водний баланс шкідників, їхніх яєць та личинок. Вони просто задихаються.
Різниця між 30В та 30Д не дуже критична:
Оскільки 30Д дає більш живучу плівку, то саме цей препарат часто вибирають для осінньої обробки. Але і 30В впорається і з задачею: просто він не такий концентрований.
Обробка проводиться після опадання листя, й для неї готують 2,5–4%-ий розчин (250–400 мл на 10 л води). Практика показує, що при 3%-вій концентрації Препарату 30Д гине 100% щитівок, при 2,5%-вій — 100% кліщів. Отриману рідину використовують протягом 2 годин, рясно обприскуючи крону та стовбури плодових.
Мідний купорос
Мідний купорос, або сульфат міді — системно-контактний фунгіцид, створений на основі солі міді сірчаної кислоти. Блакитні кристали вже стали класикою у садівництві, оскільки підходять для будь-яких плодово-ягідних культур і борються з великою кількістю хвороб — антракнозом, оїдіумом, паршею, моніліозом тощо. Також препарат згубно діє на шкідників, знищує лишайники та мох, дезінфікує рани на гілках.
Для обробки використовують 3%-ний розчин (300 г/10 л). Таке дозування — лише після опадання листя!
Бордоська рідина
Бордоська рідина — мікс мідного купоросу та гашеного вапна. Внаслідок цього фунгіцид стає нейтральним: у бордоської рідини рН 7, у мідного купоросу — 2–3. Тож знижується вірогідність опіків (хоча у безлистий осінній період це не грає особливої ролі).
Бордоська рідина добре «зчіплюється» з корою та не змивається дощем. Вона може застосовуватись на будь-яких плодових (вишня, яблуня, слива тощо), захищаючи їх від типових грибкових захворювань — фітофторозу, парші, моніліозу, кокомікозу та ін. Обробку проводять 3%-м розчином: 250 г бордоської суміші на 3,4 л води.
Залізний купорос
Залізний купорос, або сульфат заліза — системно-контактний фунгіцид, що має вигляд бірюзово-зелених кристалів. Загалом призначення у засобу таке ж, як і у мідного купоросу: боротися з грибками та мохом/лишайниками на плодових. Але останнє у нього виходить краще. Тобто й від хвороб залізний купорос використовується, проте основна його задача — саме очищення кори.
Робочий розчин — 300 г на 10 л води. Залізний купорос агресивніший мідного, а у порівнянні з бордоською рідиною гірше тримається на поверхні. Проте для старих садів — незамінний.
Карбамід (сечовина)
Карбамід, більш відомий як сечовина, — це азотне добриво з властивостями фунгіциду та інсектициду. Засіб допомагає позбутись грибка, а також бореться з зимуючими попелицями, довгоносиками, медяницями тощо.
Обробку проводять перед самими морозами: азот може спровокувати ріст пагонів, а це ослабить рослину напередодні зими.
Додаткові заходи — останні у списку, але не за важливістю
Обприскування препаратами ефективне, проте не варто недооцінювати кількість шкідників на ділянці (причому не всі вони — комахи). Тож обов’язково восени:
-
чіпляємо ловчі пояси від зимуючих шкідників;
-
розкладаємо родентициди для захисту дерев від гризунів (можна помістити препарат у коробку з отвором);
-
ставимо захисні сітки від зайців.
Не слід забувати і про шкоду, яку завдають деревам перепади температури. По корі буквально може піти велетенська тріщина, викликана різким охолодженням стовбура вночі. Тож рекомендовано:
-
білити стовбури побілкою з мідним купоросом (хоча дехто й вважає цей метод застарілим, але від шкідників і хвороб він захищає непогано);
-
покривати стовбури садовою фарбою (сучасніший варіант побілки);
-
укутати молоді дерева білим агроволокном.
І хоча осінні клопоти в саду можуть забирати чимало часу, все ж вони зекономлять вам кілька тижнів навесні. Адже тільки у березні–квітні починаєш цінувати користь того, що було зроблено напередодні зими.
