Цикадка — це сисний шкідник, що нагадує невеликого стрибучого метелика. Комаха вражає величезну кількість культур й в цілому є дуже небезпечною для насаджень. Боротися з нею важко, але необхідно.
Загальний опис цикадки
Цикадок існує тисячі видів. Загалом ці комахи ненажерливі: вони висмоктують сік з рослин, одночасно вприскуючи отруйну слину та заражаючи хворобами. Через це порушується процес транспортування поживних речовин — і урожайність знижується.
Про цикадок на ділянці можна здогадатись за наступними ознаками:
-
пожовтіння або почервоніння листя, його скручування;
-
«вибоїни» на корі, кільцеподібні перетяжки на пагонах, камідь на кісточкових;
-
білий «пушково»-восковий наліт, під яким ховаються личинки;
-
білуваті розводи та точки на листі;
-
сповільнення росту, ослаблення рослини (погіршується морозостійкість, страждає від грибкових захворювань…)
ПЕРШИЙ ЕТАП пошкодження припадає на осінь, коли самка відкладає яйця та гострим яйцекладом робить надрізи в пагонах. Далі яйця зимують, витримуючи морози до — 30°С.
З квітня по червень відроджуються личинки-німфи. Вони опадають вниз — і шукають кормову базу. В її ролі виступають бур’яни (молочай, пирій, осот, лобода, щириця звичайна) та сільськогосподарські культури (горох, шпинат, баклажани, помідори, перець, морква, картопля тощо).
ДРУГИЙ ЕТАП пошкодження культур — кінець липня–початок серпня, коли личинки окрилюються. Дорослі особини продовжують харчуватись соком. Вони рухаються по гілці по колу, провокуючи некротизацію тканин (через це і з’являються перетяжки). При цьому літні покоління можуть відкладати яйця також в нижніх жилках листків.
Залежно від різновиду комахи та погодних умов, за сезон шкідник дає до чотирьох поколінь. Найсприятливішою вважається температура +18–25°С та вологість 70–83%.
Найпоширеніші різновиди цикадок
Американська біла цикадка
Біла цикадка родом із Північної Америки, а в Україні з’явилась в 2011-му. Довжина комахи — до 8 мм, тіло — коричнево-сіре з білуватим відтінком. Кладка яєць припадає на серпень–вересень, личинки виходять у травні–червні, дорослих особин у великій кількості можна побачити в кінці літа. За рік шкідник дає одне покоління. Біла цикадка лишає липкі солодкі виділення, в яких розвиваються гриби-сапротрофи.
Комаха харчується майже всім, що росте (включаючи вербу, клен, кропиву). В саду та на городі найбажаніші для неї:
-
ягоди (виноград, ожина, малина, полуниця);
-
плодові (слива, абрикос, персик, груша, яблуня);
-
цитрусові (лимон, апельсин, мандарин, помело);
-
горіхи (волоський, фундук);
-
овочеві (морква, картопля, помідори);
-
зернові (кукурудза, соя, ячмінь, рис, сорго).
Проти білої цикадки ефективні інсектициди. Потрібно провести дві обробки:
-
після відцвітання зимових сортів яблунь використовують Прованто Профі, Енжіо, Актеллік (в цей час личинки ще не захищені восковим коконом).
-
в кінці травня повторюють обробку, застосовуючи Кораген, Ампліго, Прованто Вернал. Оскільки вже сформований восковий кокон, то слід використовувати саме системні препарати в поєднанні із прилипачами (Глюстен, Ліпосам, Адюмакс).
Розанова цикадка
Розанова цикадка має вузьке тіло до 3,5 мм. Для неї типовий блідо-жовтий із зеленуватим відливом відтінок. Самки відкладають яйця у вересні–жовтні — на шипшині або троянді. Менша кількість кладок спостерігається на грушах, яблунях, горобині та інших розоцвітих.
Личинки відроджуються в кінці квітня–на початку травня, дорослих особин можна побачити з літа до заморозків. За сезон розвивається до трьох поколінь. В холодні дощові роки шкідник масово гине.
Розпізнати появу шкідника легко - на листках з'являються окремі білуваті плями, які згодом зливаються, листя втрачає колір.
Розанова цикадка вражає трояндові, серед яких:
-
троянда, шипшина;
-
яблуня, айва;
-
вишня, черешня;
-
малина, полуниця, груша, слива.
Оскільки природна кормова база для розанової цикадки — шипшина, то цей чагарник не рекомендується садити біля грядок.
Проти шкідника використовують Антигусінь+Самшит, Прованто Вернал, Енжіо.
Буйволова (буйволоподібна) цикадка
Буйволова цикадка — це зелена комаха з наростами, що нагадують роги бика. Довжина тіла складає до 10 мм. Яйцекладка починається у серпні, личинки відроджуються з початку червня, з липня помітні дорослі особини. Комаха дає до чотирьох поколінь.
Розпізнати пристуність шкідника на ділянці можна за тріщинками на корі в молодих дерев. Самки відкладають яйця під кору в 2 ряди до 12 штук. Волокна рослин зазнають значної шкоди, а з ран починається камедетеча, через пошкоджену тканину легко можуть проникнути збудники.
Буйволова цикадка в природі харчується дикорослими деревами (такими як верба, тополя, ясен, клен). Серед садових рослин шкідника цікавлять:
-
виноград;
-
абрикос;
-
яблуня;
-
груша;
-
слива;
-
вишня, черешня;
-
айва.
Першу обробку від буйлової цикадки проводять ранньою весною. Для цього використовують Препарат 30 В або Препарат 30Д – контактний інсекто-акарицид, який ефективно бореться із зимуючими стадіями шкідників. В основі препарату масляна емульсія, яка утворює захисну плівку, що порушує повітряно-водний баланс комах-шкідників, личинок та яєць, що призводить до їхньої загибелі. Для обробки використовують 2,5-4% робочий розчин. Отриманим розчином рясно обприскують крону та стовбур дерев, кущів, використовують розчин протягом 2 годин.
Надалі використовують Актеллік: першу обробку виконують у червні, другу — через 20 днів. Ще можна використовувати Актару, яка добре захищає молоді пагони і зберігає ефект на тиждень довше, ніж інші подібні препарати.
Пінниця слинява
Пінниця слинява – непомітна сіро-коричнева комаха, розміром 5 мм, ви навіть не звернете увагу на появу нового шкідника у вашому саду. Інша справа – її дітки – восени самки відкладають яйця на рослинах, а весною малявки з’являються на світ. Вони і приносять найбільшу шкоду. Піна на рослині – явна ознака присутності пінявки слинявої на ваших рослинах.
Личинки досить маленькі 3-5 мм, але апетит шалений, 50 днів вони харчуються соком рослини і комфортно себе почувають в пінному «будиночку» з муцину, який на вигляд нагадує слину. Саме такі «апартаменти» захищають шкідників від променів сонця, посухи, дощів та … інсектицидів.
Личинки їдять все – від бур’янів до плодових дерев та ягідних кущів, в меню майже 170 рослин. І якщо дереву шкідник значної шкоди не завдасть, то полуницю цілком може знищити. Результат її діяльності - зморщене листя, недорозвинена зав'язь, деформація пагонів, крім цього шкідники можуть переносити вірусні хвороби.
У фазі личинки цикадка не вразлива, але лишаються варіанти:
-
обробити сад до цвітіння, коли личинки вже вилупились, але ще не мають пінного захисту;
-
коли цикадка вже вибралася із пінного укриття провести обробку інсектицидами;
-
спробувати змити шкідника потужним струменем води;
-
не найприємніший спосіб – механічний – збирати шкідників вручну, озброївшись ганчіркою чи рукавичками.
Проти дорослих комах ефективно працюють Прованто Максі, Прованто Вернал Актара.
Схема боротьби та профілактика цикадки
Боротися з цикадками слід в моменти, коли вони найвразливіші. Загальна схема така:
-
пізньою осінню — викорінююче обприскування Брунька, Препарат 30B, Препарат 30Д.
-
ранньою весною (в погожий день при +6–8°С) — обприскування сильним інсектицидом. Згодиться Актара.
-
з травня–червня — дві обробки відповідними інсектицидами.
-
напередодні збору врожаю — обприскування біопрепаратом (Актофіт, «Фітоверм»).
Профілактика появи цикадки передбачає створення некомфортних для комахи умов та знищення личинок і кладок яєць. Потрібно:
-
полоти бур’яни, прибирати рослинні рештки (особливо в червні);
-
видаляти сильно пошкоджені гілки та спалювати їх;
-
використовувати жовті клейові пастки для дорослих особин;
-
механічно знищувати кладки яєць,натикаючи на них негострим боком леза ножа.
Лише хімічних обробок недостатньо, бо комаха мігрує: знищена у червні, у серпні–жовтні вона прилетить від сусідів.
Цикадка все краще адаптується до виживання. Так, кладки яєць трапляються на висоті 6 м (замість «нормальних» 1,5 м). Раніше переважно пошкоджувались однорічні пагони, а тепер і трирічні. Збільшується кількість поколінь та розширюється «меню» цикадки. Проте регулярна боротьба зі шкідником допоможе мінімізувати його концентрацію в саду та на городі. А рани на деревах та чагарниках загояться за 1,5–2 роки, якщо про рослину піклуватись.
