Цибуля — це не тільки «нудний» овоч, який так часто відмовляються їсти діти. Одна з найпопулярніших на українських городах рослин, вона має чимало різновидів і сортів. Деякі вражають гострим смаком, деякі цінуються за зелень, а деякі взагалі вирощуються у декоративних цілях. Тож, можливо, настав той самий час — нарешті познайомитись із цибулею ближче. Раптом ви знайдете нову цікавинку для свого городу?
Цибуля ріпчаста — універсальна класика
При слові «цибуля» більшість людей уявляє саме ріпчасту: з соковитим зеленим пір’ям та кулястою цибулиною діаметром до 10 см. Її різкий аромат та гоструватий смак надають стравам характеру — ніби й нічого надзвичайного, але без цього важко уявити мистецтво кулінарії.
Переваги ріпчастої цибулі:
-
універсальність — і зелень, і м’якуш цибулин можна споживати сирими, додавати у салати, супи, маринади, смажені та тушковані страви (а лушпиння часто використовують для фарбування яєць на Паску);
-
різноманітність — ріпчаста цибуля представлена як звичними гострими сортами (Голіат, Центуріон), так і напівгострими (Сеншуй, Радар, Бамбергер) та солодкими (Ред Барон, Гледстоун);
-
витривалість та холодостійкість;
-
лежкість до 5–8 місяців.
Більшість ріпчастих сортів — дворічні. Тобто в перший сезон із насіння розвивається дрібна цибуля-сіянка, з якої потім вже вирощують повноцінні їстівні цибулини. Садять сіянку навесні (у квітні, коли ґрунт відтане), а озимі сорти — під зиму (у жовтні, за місяць до стійких заморозків).
Який сорт ріпчастої цибулі вибрати
Щоб довго зберігалась
Найкраща лежкість (6–8 місяців) — у гострих сортів: Голіат, Центуріон, Любчик, Глобус, Стригунівська, Халцедон, Штутгартер Різен, Сквирська, Агостана. Тривалий термін зберігання пояснюється значною кількістю цукрів і сухої речовини у складі, а також щільною лускою.
Серед напівгострих сортів лежкість на рівні 6–7 місяців мають Радар, Бамбергер, Сеттон, Шетана, Геркулес. Загалом напівгостра ріпчаста цибуля лежить лише 2–5 місяців — і, наприклад, сорт Сеншуй для тривалого зберігання не підходить.
Для салатів
Для споживання у сирому вигляді рекомендована цибуля із солодким смаком — Ред Барон, Сноубол, Гледстоун, Ламбруско, Ялтинська. Прихильникам солодкуватої гірчинки варто спробувати Універсо, Веселка, Стерлінг.
Для великих цибулин
Найбільші цибулини (400–1000 г) — у солодких салатних сортів Глобо, Ексібішн, Келсо. Для порівняння: вага «нормальної» цибулі сягає приблизно 130–200 г.
Важливо! Гігантську цибулю вагою 0,4–1 кг краще вирощувати як однорічник — через розсаду.
Для посадки під зиму
Якщо посадити під зиму звичайні сорти, то весною вони швидко підуть у стрілку. Тоді як озима ріпчаста цибуля сформує їстівні цибулини та дасть зелене перо. Тож восени можна садити Радар, Сеншуй, Еллан, «Штуттгартер Різен», Шекспір, Коррадо, Купідо.
Цибуля шніт — ніжна зелень з красивими квітами
Цибуля шніт балансує між декоративністю та практичністю. З одного боку — «пухнасті» рожево-фіолетові квіти додають городу ошатності. Але призначення культури — нарощувати ніжну циліндричну зелень з солодко-гоструватим смаком (її додають в салати, паштети, бутерброди, супи).
Переваги цибулі шніт:
-
пікантно-свіжий смак;
-
витривалість та морозостійкість;
-
швидкий розвиток та довге «плодоношення» — зелень можна зрізати з весни до осені;
-
медоносна функція та декоративність — фіолетові «кульки» приваблюють комах-запилювачів і додають фактурності, тож шніт садять навіть в оточенні звичайних квітів.
Вирощують шніт із насіння або розмножують поділом. Найбільший урожай отримується на 2–3-й рік. Потім пагони дрібнішають, рослина стрілкується, продуктивність знижується — і на цьому етапі практикують поділ куща. Часто культуру вирощують на підвіконні як мікрозелень. Популярні сорти цибулі шніт: Богемія, Біггі, Ластівка, Старо.
Цибуля шалот — маленька, але смачна
Цибуля шалот нагадує ріпчасту і вирощується як заради цибулини, так і на перо (щоб отримати тонку трубчасту зелень). Але шалот — делікатніший у всіх сенсах.
По-перше, цибулинки маленькі: 20–50 г. По-друге, шалот відрізняється ніжним смаком, який балансує між солодкими відтінками та приємною гіркотою. Цибулю можна їсти сирою, запікати, маринувати, карамелізувати — тим, хто не любить ріпчасті сорти, має сподобатись.
Переваги цибулі шалот:
-
приємний тонкий смак з ледь помітною часниковою ноткою;
-
швидший розвиток, ніж у ріпчастих сортів;
-
хороша лежкість — до 6–7 місяців;
-
невибагливість у догляді.
Зазвичай культуру вирощують із сіянки, посадку проводять ранньою весною або восени. Особливість шалоту — те, що замість однієї великої цибулини утворюється багато маленьких (тому рослину ще називають кущівкою).
Популярні сорти: Ліра, Шелія, Гурме Голден.
Цибуля-порей — давно пора спробувати
Цибуля-порей вирощується на перо, бо ця рослина не формує звичної цибулини. Тож на стіл потрапляє молоде листя та стебло: його їстівні частини сягають у довжину 20–30 см при діаметрі 3–5 см.
Цибулю-порей споживають сирою, варять, смажать, запікають, додають у пюре/супи/салати/закуски.
Переваги цибулі-порей:
-
ніжний солодкуватий смак із легкою гірчинкою;
-
холодостійкість та висока врожайність;
-
можливість зберігання — 2–3 місяці в погребі або підвалі.
Традиційно культуру вирощують однорічником — із насіння або через розсаду. Сіють весною або під зиму.
Серед популярних сортів цибулі-порей: середньостиглий Болгарський велетень та пізньостиглий Порілюкс.
Цибуля батун — ідеальна на перо
Цибуля батун має ту ж особливість, що і порей: вона не утворює справжніх цибулин — тож її вирощують на перо. Соковиту порожнисту зелень їдять сирою: просто вприкуску або додаючи до салатів.
Переваги цибулі батун:
-
свіжий гіркувато-соковитий смак;
-
витривалість та морозостійкість;
-
тривалий період отримання урожаю — батун швидко випускає зелень весною, дозволяючи до пізньої осені зрізати пір’я;
-
медоносна функція та симпатичний зовнішній вигляд завдяки фактурним суцвіттям.
Вирощують культуру як багаторічник. Насіння висівають весною або під зиму, також розмножують поділом куща.
Популярність мають ранні сорти: Квітнева та Параде, а ще середньостиглий Вулкан, зелень якого відрізняється чудовою транспортабельністю.
Багатоярусна цибуля — незвичайна гостя на грядках
Особливість багатоярусної цибулі — її будова. Окрім підземних, рослина має повітряні цибулинки — вони групками розташовані на зеленій стрілці. Для порівняння: батун там відрощує суцвіття. З повітряних цибулин потім виростає нова стрілка — і таким чином утворюється наступний ярус.
Вирощують культуру на перо і на цибулину (а споживають як підземні, так і повітряні «бульбочки»).
Переваги багатоярусної цибулі:
-
цікавий смак — щось середнє між цибулею батун і ріпчастою;
-
незвичайний зовнішній вигляд;
-
невибагливість і зимостійкість;
-
ранній та тривалий урожай зелені (на рівні з цибулею батун).
Багаторічник росте на одному місці 3–5 років. Розмножується лише вегетативно — повітряними або підземними цибулинами. Садити їх можна як після збирання (в кінці літа–на початку осені), так і під зиму або ранньою весною.
Найпоширеніший сорт в Україні — Одеська зимова 12.
Алліум — декоративна цибуля
Декоративний алліум хоч і належить до одного роду з ріпчастою цибулею, але має інше призначення — прикрашати клумби. Суцвіття алліумів бувають різних кольорів: фіолетові, рожеві, сріблясті, жовті… — але завжди вони додають ландшафтній композиції невимушену легкість.
Переваги алліумів:
-
привабливе цвітіння протягом 14–30 днів;
-
декоративність навіть після відцвітання — у вигляді сухоцвітів;
-
медоносна функція;
-
невибагливість, морозостійкість, довговічність.
Цибулини алліумів садять навесні або восени. Розмножується багаторічник насінням, поділом цибулини або куща. Популярні сорти алліумів:
-
Gladiator з величезною фіолетовою квіткою, діаметром до 20 см, яка з’являється наприкінці весни;
-
низькорослий Senescens з бузковими суцвіттями та дуже декоративними листями, що поступово змінюють колір;
-
невисокий Каратавський з блідо-рожевими квітами й красивим сіро-зеленим листям.
Не полюбити цибулю неможливо — адже серед її видів точно знайдеться щось саме для вас! І навіть якщо не хочеться додавати в свій салат гострі дольки ріпчастих сортів, завжди залишається соковита зелень. А раптом і вона не прийшлась до смаку, декоративна цибуля точно западе в душу (і знайде собі місце у квітнику).
