Чарівна бегонія — квітка тропіків та субтропіків. Проте рослина добре прижилась на вітчизняних підвіконнях і в садах. Сортів бегоній неймовірна кількість — і знадобляться роки, щоб познайомитись хоча б з невеликою їх частиною. Але тим і цікаве квітникарство: кожен сезон може принести з собою нові екземпляри в колекцію.
Види бегоній
Декоративно-листяні (листяні)
Декоративно-листяними називають бегонії з ефективним листям, яке красою затьмарює непоказні квіти. Переважно в цю групу потрапляють ризомні (кореневищні) бегонії із потовщеним коренеподібним стеблом.
Найпопулярніша — звичайно, Begonia rex (Бегонія королівська) з асиметричними серцеподібними листками та нерівномірним візерунком. Є багато її гібридів:
-
Silver Dawn та Silver Кing — з білим малюнком;
-
Stained Glass — червоно-бура зі світлою облямівкою по краю;
-
Merry Christmas — змішує рожевий та стримано-зелений та ін.
Також популярні: Begonia metallica (Бегонія металева) з металевим відблиском на листі, класична домашня Begonia carolineifolia (Бегонія каролінолистна), Begonia masoniana (Бегонія Месона) з візерунком-хрестом.
А ще — компактна Begonia bowerae (Бегонія Бауера), особливо сорти: тигрово-плямистий Tiger, оксамитово-чорний Black Velvet та Cleopatra з кленоподібним листям.
Вічноквітучі
Вічноквітучі бегонії (Begonia semperflorens) вражають квітами. Цвітіння тривале: із початку літа та до перших морозів. Листки невеликі — 5–6 см, неправильної форми та глянцеві. Росте рослина кущем до 40 см у висоту.
Вічноквітучим потрібне гарне освітлення. Якщо воно рясне, цвітіння може розтягнутись на всю зиму.
Серцевина квітів жовта, а колір пелюсток залежить від сорту:
-
Cocktail Vodka — рожеві;
-
Cocktail Whiskey — білі;
-
Ambassador Rose — інтенсивно-рожеві;
-
Ball Red — яскраво-червоні;
-
Othello — помаранчево-червоні тощо.
Елатіор
Елатіор (Begonia elatior) — невибагливі гібриди, які на початку XX століття вивели в Англії для тривалого кімнатного цвітіння.
Однотонні листки служать фоном для яскравих пелюсток. Висота кущиків не перевищує 25 см, і вони мило виглядають у горщиках.
Популярні сорти:
-
насичено-червоний Barkos;
-
темно-рожевий Berseba;
-
білий Clara;
-
рожево-білий Kristy Fringed;
-
оранжево-рожевий Batik та ін.
На Елатіор схожі бегонії Лорена. Але останні не формують бульб — тоді як гібриди Елатіор їх нарощують.
Ампельні
Ампельні бегонії (Begonia tuberhybrida pendula) вирізняються довгими обвислими пагонами. Непримхливі рослини вирощують у підвісних горщиках. Листя невелике та асиметричне. Популярі серії:
-
Begonia Belleconia (сорти — ніжно-оранжевий Soft Orange, абрикосовий Apricot Blush, вершковий Chardonnay та ін.);
-
Begonia boliviensis (особливо — червоно-помаранчевий сорт Santa Cruz Sunset із довгими пелюстками);
-
Illumination Mix (сорти — від червоного Scarlet до білого White) та ін.
Бульбові
Бульбові бегонії (Вegonia tuberhybrida) вирощують в Європі з 1760 року, вони походять від диких бразильських квітів. На їх основі виведено чимало гібридів, в тому числі ампельні та Елатіор. Особливість рослин — видозмінений корінь-бульба, де накопичуються поживні речовини.
Квіти нагадують камелію чи троянду. Листя нерівне та має загострену верхівку. Дуже популярний бульбовий сорт — Bouton de rose із велетенськими махровими квітами.
Способи розмноження бегоній
Бегонію легко розмножувати. Найпопулярніші та найдоступні варіанти:
-
живцювання (навесні або на початку літа) — зрізають пагін із трьома листками. Тримають у воді, доки не з’являться корінці, та садять у вологий ґрунт. Деякі квіткарі одразу після зрізання висаджують живець у суміш торфу та піску;
-
поділ куща (навесні або на початку осені) — бегонію розділяють на кілька частин і садять як окремі рослини. Головне, щоб на кожній групі корінців було по кілька бруньок;
-
листове розмноження (жовтень–листопад) — зрізають лист, на його нижній стороні роблять надріз головних жилок. Кладуть на вологий пісок: через 2 місяці з’являться корінці;
-
бульбами (в кінці зими або на початку весни) — бульбу розрізають на кілька частин, щоб на кожній було по бруньці. Замотують у вологу тканину, доки не з’являться паростки.
Витратніший за часом варіант розмноження — з насіння. Так вирощують бульбові (в тому числі ампельні) та вічноквітучі.
Як виростити бегонію з насіння
Коли сіяти бегонію на розсаду
Насіння сіють з кінця осені до початку весни. Для бульбових оптимальний період: 15 грудня–15 січня, оскільки тоді до пересадки в ґрунт встигнуть сформуватись бутони та листки. Вічноквітучі сіють у лютому, щоб рослина встигла наростити кореневу систему, а кущик був компактним.
При дуже ранньому посіві розсада переросте на момент посадки у ґрунт — і погано приживеться. Пагони будуть витягнутими, сформується мало квітів, знизиться декоративність.
Березневі бегонії виростають слабкими та цвітуть менше. А бульбові сорти ще й формують малі бульби, які погано зимують.
Як сіяти бегонію на розсаду
Насіння проросте, тільки якщо воно буде свіжим. Невибагливі бегонії:
-
Бегонія Фея біла — до 35 см у висоту із цвітінням у червні–вересні;
-
Бегонія Шансон ванільно-жовта — ампельний сорт із цвітінням у червні–жовтні;
-
Бегонія Роял суміш великоквіткова — мікс різнокольорових махрових квітів із цвітінням у червні–вересні;
-
Бегонія Варіація — густомахрові червоні квіти із цвітінням у червні–вересні.
Ґрунт для бегоній
Субстрат повинен бути пухким, родючим, дренованим з pH 5,5–6,5. Його купують або готують самостійно: змішують листову землю, пісок, верховий торф, перегній (2:1:1:1). Розсада добре приживається в торф’яних таблетках.
Схема посіву:
-
викласти дренаж (при посіві в ящик);
-
додати субстрат та змочити його;
-
висипати невелику кількість насінин;
-
зубочисткою розмістити насінини на відстані від 1 см;
-
накрити плівкою (пластиковим стаканчиком) чи склом (склянкою).
Комфортна температура для проростання — +25–28°С. Плівку чи скло знімають після появи сіянців. До цього посіви періодично збризкують або зволожують через піддон (у випадку використання торф’яної таблетки).
Догляд за сіянцями
Перші сходи з’являться через 8–28 днів. Юні рослинки:
-
досвічують фітолампою (світловий день має складати 10–14 годин);
-
провітрюють 2 рази на день, поступово збільшуючи тривалість;
-
щоранку обережно поливають або збризкують відстояною водою;
-
захищають від прямих сонячних променів.
Сіянці ростуть повільно. Головне — не допускати їх висихання та продовжувати догляд.
Пікірування, підживлення та полив
Пікірування не потрібне, якщо для вирощування використовувались торф’яні таблетки. В інших випадках розсаду пересаджують тричі:
-
Вперше — коли з’являться 2 справжніх листки. Відстань між саджанцями — 3 см, оптимальна температура — +19–20°С.
-
Вдруге — через місяць. Між саджанцями — 6 см, температура — +17–18°С. В ґрунт вносять перегній. Через 2 тижні підживлюють комплексним добривом.
-
Втретє — за місяць до висадки у ґрунт. Відстань — 13 см, температура — +16°С.
Розсаду поливають так, щоб не допускати пересушування земляної грудки. Поряд можна тримати мокрий мох або посудину з водою для підтримання рівня вологості.
Для квітучих бегоній вибирають добрива з переважанням калію. Якщо буде багато азоту, то рослина нарощуватиме зелену масу. Для розсади рекомендовану порцію добрив ділять на 2–3.
Коли висаджувати бегонію у відкритий ґрунт
У відкритий ґрунт бегонію висаджують після встановлення теплої погоди. Орієнтовна схема:
-
при посіві з 15 грудня по 15 січня — 5 червня;
-
при посіві 15 лютого — 5 липня;
-
при посіві 15 березня — 15–20 липня.
Коли зацвіте бегонія
При посіві у грудні вічноквітуча бегонія розквітне через 110–130 днів, бульбова — через 150–155. Терміни зменшуються на 1,5 тижні, якщо посів був у січні–лютому. При березневому посіві цвітіння настає на 20 днів пізніше порівняно з грудневим (а тривалість скорочується).
Бегонія: догляд на вулиці
Бегонії чудово ростуть на вулиці. Вони потребують:
-
родючого слабокислого ґрунту (перед посадкою вносять перепріле листя або торф);
-
затіненого місця, куди потрапляє розсіяне світло;
-
прополювання, оскільки бур’яни заглушають кущики;
-
рясного поливу в міру висихання ґрунту (без затоплення);
-
підгодівлі кожні 10–14 днів (декоративно-листяним можна «давати» більше азоту, квітучим краще брати фосфорно-калійні добрива).
Бегонії на вулиці пробачають 30-градусну спеку, але не витримують заморозків. Температура +10°С для них є граничною. Через це вічноквітучі багаторічні сорти часто вирощують як однорічні: вони відцвітають — і гинуть. Якщо ж восени рослину пересадити в горщик та перенести в приміщення, вона вціліє.
Бульбові бегонії після відцвітання обрізають, залишаючи пагони 7–10 см. Кущик викопують і тримають в сухому прохолодному приміщенні, доки пеньки не всохнуть. Далі зберігають при температурі +5–9°С, періодично обприскуючи водою.
І враховують, що кожна бегонія — індивідуальна. На її розвиток впливає дуже багато факторів — починаючи з процесу збирання насіння і закінчуючи розміром вибраного горщика. Але практично завжди ці квіти добре приживаються і закохують з першого погляду.
